«Природа експериментує на чоловіках і продовжує себе на жінках. Тому у війни не жіноче обличчя, а на цій війні жінки страждають від наслідків чоловічого конфлікту» — Оксана Забужко.
Мене звати Юлія, я українка з Донецька і вже майже 10 років живу в Польщі.
У Польщі та Україні є прислів’я, що життя прожить – не поле перейти. Проте наскільки різним є шляхі мігрантів. Я пройшла цей шлях, хоч від війни не тікала. Сімейний шлях привів мене сюди. Я вивчила мову, знайшла роботу, відкрила власну справу, продовжила освіту, виховую своїх дітей у новій культурі та місцевих звичаях. Я зробила усе, щоб світ, у якому я опинилась, не ставився до мене як до чужої людини. Мені пощастило, бо я опинилась в Польщі – тут до тебе не ставляться, як до чужого. Можливо, саме наш спільний досвід, який сформувався в поколінні наших предків, змусив нас сьогодні відчувати близькість і близькість один до одного. Мене розлютила трагічна доля війни. Розпач, незгода. Я відчувала, що нічого не можу зробити. Але потім я подумала, що гнів — це велика сила, яку можна перетворити на позитивні, сильні емоції. І що я можу зробити щось, що буде працювати.
Цілий світ всередині кожної людини. Я «Українка у Польщі»
Так у 2022 році виникла «Українка в Польщі» – проект для українок, які втекли від війни.
Проект спрямований на запобігання професійній деградації та інтеграцію українських жінок у місцеве суспільство. Щоб вони, як я 10 років тому, не почувалися чужими і не боялися жити. Перші місяці роботи показали, що цей проект не тільки про жінок і для жінок. Цей проект також про бізнесменів, органи місцевого самоврядування, неурядові організації, окремих людей та всіх, хто підтримує нас у цей важкий час. Негайна допомога надається легко, довгострокова – складна і вимагає комплексного підходу. Ми не перестанемо дякувати полякам за те, що вони терплячі до нас, за підтримку, а головне за те, що бачать у нас потенціал і рахуються з тим, що значна частина військових мігрантів колись стане польським громадянством. Наші цілі спільні, бо ми люди, які знають почуття пригніченості та безсилля. Ми знаємо, що разом ми зможемо побудувати нове суспільство.
Відсутність професійної активності призводить до соціальної деградації та психолгічної кризи
Наша мета – інтеграція, і щоб вона була успішна, ми створюємо місце, де українські жінки знайдуть психологічну рівновагу та знову повірять у себе, адаптуючи свої навички та досвід до нових умов життя. Ведучи розмовний клуб польською мовою, ми запрошуємо різних цікавих людей, які прагнуть дізнатися наші історії та налагодити стосунки. Саме відносини між нами формують повагу та сприяють міжнародним відносинам. Ми організовуємо мотиваційні зустрічі, на яких поляки показують, що не тільки війна може принести біль, втрату майна, сім’ї, кар’єрних провалів, і ми говоримо про те, як знайти сили продовжувати.
Ми б хотіли, щоб кожна українка була фінансово незалежною або відкрила власний бізнес у Польщі та могла працевлаштувати інших. Ми проводимо тренінги, спрямовані на створення персонального бренду. Ми не можемо і не хочемо розраховувати на добро поляків, які прийняли нас і наших дітей.
Наші чоловіки та хлопці наполегливо борються за незалежність України, і їхня перемога багато в чому залежить від того, як їхні жінки живуть і почуваються в Польщі. Це зберігає їх спокій. Жіноча сила контролюється кожною з нас, яка має мотивацію діяти. Є перші приклади українок, які за нашою рекомендацією почали працювати за фахом або перекваліфікувалися та відкрили свою справу. Це означає, що його можна створити завдяки співпраці з органами місцевого самоврядування та бізнесом. Важливо те, що українські жінки, розуміючи деякі обмежені можливості поляків, також долучаються до груп взаємодопомоги і також беруть участь у проекті як волонтери.
Варто говорити, підтримувати один одного, об’єднуватися – щоб забезпечити успішне спільне майбутнє.
Фундація «Україна» та перший клуб «Сороптимістка» у Вроцлаві з першого дня стали нашими партнерами, підтримують нас фінансово та організаційно. У червні 2022 року ми стали лауреатом Грантової програми „Cześć Dziewczyny” від Польсько-Українського Сестринства Фундації Кульчика. Розмір гранту – 100 000 злотих – дав нам можливість діяти. Завдяки цій підтримці, яка виражається словами: «Ми хочемо створити для вас другий дім», ми знаємо, що нас тут приймають, хочуть і потребують. Тому що саме так відчувається щасливий дім. Будинок, який збудований жіночими руками, здатний пережити найстрашніші часи та дати сили будувати нове, багатообіцяюче майбутнє.
Цілий світ всередині кожної людини. Я вважаю, що найпрекрасніша правда про життя полягає в тому, що ми складаємося не із загального, а з мільйонів деталей. Ми знаходимося в них і переглядаємо їх, з’єднуємося один з одним, щоб створити рушійну силу, енергію, яка може зламати найбільше зло. Сила, яка з’єднує людей та інституції, незалежно від відстані – це жіноча воля до допомоги та солідарність. Давайте скористаємося цим, щоб те, що спустошило мою країну, наше відчуття свободи і щодня позбавляло нашої гідності, нарешті зникло. Давайте разом переможемо цю нелюдську атаку на всіх фронтах.
Всередині кожної людини існує безмежний світ. Я вважаю, що найпрекрасніша правда про життя полягає в тому, що ми складаємося не із загального, а з мільйонів деталей. Ми знаходимося в них і переглядаємо їх, з’єднуємося один з одним, щоб створити рушійну силу, енергію, яка може зламати найбільше зло. Сила, яка з’єднує людей та інституції, незалежно від відстані – це жіноча воля допомогати та солідарність. Давайте скористаємося цим, щоб те, що спустошує мою країну- Україну, не знищило наше відчуття свободи, нашої гідності,і, нарешті зникло. Давайте разом переможемо цю нелюдську атаку на всіх фронтах.
Запрошую підтримати та співпрацювати з нами буквально кожного!
